Роберт Шон Леонард

Роберт Шон Леонард

Як театральний актор класичної школи, Роберт Шон Леонард (Robert Sean Leonard), даючи численні інтерв’ю після успіху «House M. D.», так і не може відповісти на питання, чому він опинився в кіно й на телебаченні. На сцені Роберт з одинадцятьох років, працював на Бродвеї і номінувався на престижну театральну премію «Tony» як виконавець ролі в постановці «Кандида» за Бернардом Шоу. Він також зіграв Клаудіо в інтерпретації «Багато галасу даремно» режисера Кеннета Брана. У театральних акторів, що зробили успішну кар’єру, вважається поганим тоном із головою пірнати в кіно, а тим більше — в телевізійні «мильні опери». Але театральні успіхи Роберта Шона Леонарда згадують лише в офіційних біографічних довідках. З 2004 ро ку і до сьогодні він — насамперед доктор Джеймс Вілсон із «Доктора Хауса».

^{Актор Роберт Шон Леонард}

Справжнє ім’я актора — Роберт Лоренс Леонард. Він узяв ім’я брата — Шон — як друге ім’я, тому його знають як Роберта Шона. Хоча друзі для простоти спілкування звуть його Боббі. Він народився 28 лютого 1969 року у Вествуді, штат Нью-Джерсі. З другом дитинства Роберту пощастило, як і Омарові Еппсу: з перших днів життя мама Боббі вивозила його на прогулянку разом із мамою Каспера Ван Дьєна.

^{Роберт Шон Леонард на сцені, у бродвейскій постановці «Аркадія»}

Нащадок старовинного роду Ван Дьєнів був на званий Каспером за дав ньою родинною традицією. В спадок йому передалася яскрава зовнішність, і, ставши актором, Ван Дьєн почав грати красенів у серіалах, героїв у фантастичних бойовиках і, що дивно, жертв у фільмах жахів. Нашому глядачеві відомі «страшилки» за його участі «Пітон» (Python, 2000) та «Сонна лощина» (Sleepy Hollow, 1999). Проте друзі дитинства Роберт і Каспер разом так і не зіграли: Леонарда вабила сцена. «Я досяг усього, чого хотів, — говорив пізніше актор. — В дитинстві я хотів бути Кевіном Кляйном і Семом Ватерстоном. Я виріс на спектаклях нью-йоркського «Публічного театру», на Шекспірі, на грі Меріен Селдес. У мене 14 спектаклів на Бродвеї, але про це зараз потрібно всім нагадувати, таке життя».

^{Роберт на початку акторської кар’єри}

Роберт Шон Леонард закінчив Колумбійський університет. Почавши грати в театрі, все-таки піддався впливу Каспера Ван Дьєна і спробував себе в кіно. Після маленьких ролей у фільмах «Мангетенський проект» (Manhattan Project, 1986) і «Мій найкращий друг — вампір» (My Best Friend Is A Vampire, 1988) актор домігся великого успіху, зігравши Ніла Перрі, чутливого та вільнодумного студента, що вчинив самогубство у фільмі «Товариство мертвих поетів» (Dead Poets Society, 1989). У колах інтелектуалів цей фільм режисера Пітера Віра вважається культовим. Свого часу картину номінували на премію «Оскар». Щоправда, її мусив отримати колега Роберта Шона — Робін Вільямс.

^{Роберт Шон Леонард в образі Ніла Перрі}

Наступне десятиліття після тріумфального фільму не принесло Леонарду ні гучних акторських успіхів, ані нищівних поразок. І лише в 2001 році Роберт Шон отримав премію «Tony Award» як найкращий актор за виконання головної ролі у фільмі Тома Стоппарда «Винахід кохання» (The Invention of Love). За рік його номінували ще раз. Проте Роберт Шон Леонард, не беручи участі в гучних проектах і не прагнучи зоряної слави, як і раніше, залишався одним із багатьох майстрів своєї справи.

^{Роберт Шон Леонард — доктор Вілсон}

Все змінилося, коли для серіалу «Доктор Хаус» знадобився актор саме класичної театральної школи на роль Джеймса Вілсона, найкращого друга і водночас — вічної жертви доктора Грегорі Хауса. Ця людина повинна була володіти внутрішньою силою, яку до певного часу стримує в собі. Саме ця сила допомагає Вілсону, витримуючи кепкування Хауса, зберігати справжню чоловічу дружбу. Як показав час, Роберт Шон Леонард ідеально втілив на екрані задум продюсерів.