Доктор Грегорі Хаус, завідувач відділенням діагностики

Доктор Грегорі Хаус, завідувач відділенням діагностики

Грегорі Хаусу близько 50 років. Він американець, народився, найімовірніше, на сході США, в штаті Кентуккі. В усякому разі, саме там живуть його батьки і саме до Лексингтона (Кентуккі) Хаусу слід вирушити на похорон батька. Цей штат входить до числа так званих штатів Південно-Східного Центру, і чимало його жителів традиційно називають себе південцями.

Про те, що Хаус — типовий південець, свідчать деякі особливості його характеру і манера поведінки. Уродженці американського Півдня незалежні в думках, дотримуються консервативніших поглядів, ніж демократи-північники, можуть не приховувати своєї нетерпимості не тільки щодо людей іншого кольору шкіри (до афроамериканця Формана, індуса Катнера), але й інших національностей (євреїв Кадді та Вілсона, австралійця Чейза), а також до представників нетрадиційної сексуальної орієнтації (бісексуальної Ремі Гедлі, вона ж — Тринадцята).

Вважається, що характер південців після поразки в Громадянській війні (1861–1865) визначається наявністю в мешканців південних штатів певного комплексу переможених. Уродженці американського Півдня часто роблять успішну кар’єру на протилежному кінці країни, особливим успіхом для них вважається підкорення Нью-Йорка. Лікарня Принстон-Плейнсборо, в якій працює Грегорі Хаус, розташована в штаті Нью-Джерсі. А найближчий аеропорт у Нью-Арку — місті, що входить у міську агломерацію Нью-Йорка. Саме цим аеропортом користуються Хаус і його колеги, коли відлітають на різні медичні симпозіуми. З Нью-Арку Хаус повинен вилетіти і на похорон батька. Таким чином, Грег Хаус, котрий народився на американському півдні, як і багато амбітних південців, зробив кар’єру неподалік від Нью-Йорка і живе в Нью-Арці.

З батьками в Хауса досить важкі стосунки. Складається враження, що він батьків не любить. В усякому разі, коли батько і мати одного разу приїхали у справах у Нью-Арк і вирішили пообідати з сином, він усіляко намагався уникнути зустрічі у сімейному колі. Коли б не активне втручання Камерон, йому б це вдалося. Але навіть Елісон, у той час іще закохана в Хауса, так і не змогла збагнути, чому, ненавидячи весь рід людський, її безпосередній начальник не робить винятку для батьків.

Родинна таємниця доктора Хауса розкривається саме на похороні, куди він теж не палає бажанням їхати.

Кадді: Мені шкода твого батька.

Хаус: А мені — ні. Емоційну частину закінчено?

Кадді: Похорон — завтра. Мати просить, аби ти виголосив надгробну промову.

Хаус: Тобто євлогію? Від грецького — «добре слово». Якби вона попросила сказати мерзологію, я був би радий.

Кадді: Тоді вчини, як дорослий. Подзвони матері. Скажи, що безмежно сумуєш і не можеш приїхати, бо багато роботи.

Хаус: Вона завжди впізнає мою брехню.

Кадді: То починай писати промову.

Хоча доктор Хаус ніколи не пояснює своєї поведінки, причина такої неприязні до батьків стає зрозумілою. Таємницю свого народження Хаус відкриває Вілсону, коли вони все-таки опиняються на похороні. Грег усе своє свідоме життя підозрював, що чоловік його матері — не його біологічний батько. З властивим йому цинізмом Хаус відщипує у лежачого в труні небіжчика шматочок вуха, аби провести тест на ДНК і переконатися у власній правоті.

Нерідний батько, до того ж мешканець консервативного американського Півдня, в дитинстві був дуже суворий до хлопчика. Однією з причин утечі Грегорі з дому було бажання позбутися тиранії вітчима. Значить, Хауса можна розглядати як типову жертву домашнього диктату — досить поширеної проблеми в сучасній Америці, й не лише там. Звідси — потреба пресингувати і принижувати своє оточення, навіть якщо таким ставленням насправді хочеться висловити любов, приязнь і повагу.

Грегорі Хаус — доктор. Коли людину називають доктором, це може означати його приналежність до медицини, тобто — що ця людина працює лікарем. У «House M. D.» йдеться саме про медиків, але доктор — це ще і вчений ступінь. У Європі й Америці традиційно уточнюється, які саме науки досконало засвоїв той, кого називають доктором. Приставка «M. D.» щодо Хауса, найімовірніше, означає «доктор медицини».

Одначе вітчизняному глядачеві добре знайомий також інший доктор, який не має до медицини жодного стосунку. В середині 1980-х років у радянських телеглядачів мав величезний успіх італійський серіал «Спрут» (La piovra). Головного героя фільму, комісара кримінальної поліції Коррадо Каттані, всі, з ким він спілкувався, шанобливо називали «доктор Каттані»: таке звернення означало, що комісар має вищу юридичну освіту. У цьому ж фільмі докторами називають банкірів, що підтверджує їхню вищу економічну освіту.

Доктор Коррадо Каттані (ліворуч). Кадр із серіалу «Спрут»

У XII столітті, коли чотирма відомими тогочасними правниками був заснований Болонський університет (тоді ще — школа права), цим почесним титулом нагороджувалися юристи, а у XІV столітті до них приєдналися медики, теологи і філософи. Доктори наук в Російській імперії вперше з’явилися в 1819 році. Цей вчений ступінь проіснував майже сто років, до 1917 року. Потім його скасували, а, так би мовити, реабілітували в 1934 році. Але, на відміну від західних аналогів, за межами тодішнього СРСР радянські учені ступені котувалися досить низько.

Та й справді радянські кандидати і доктори наук не завжди заслуговували на свій учений ступінь. Інколи він ставав предметом торгів — фінансових або політичних. Докторським ступенем могли нагородити не за реальні заслуги, а за вірнопідданство, тимчасом як справжні вчені, котрі відрізнялися незалежністю думок і ставили професіоналізм вище за політику й ідеологію, або позбавлялися докторського ступеня в покарання за нелояльність до влади, або взагалі не могли його отримати. Можна з великою імовірністю твердити, що у Радянському Союзі Хаус навряд чи зміг би стати доктором медичних наук.

В сучасній Україні ситуація з присвоєнням наукових ступенів суттєво не поліпшилася. Від початку 2000-х років у пресі одне по одному з’являються повідомлення про притягнення до відповідальності того чи того науковця з фальшивим дипломом. Так, за даними прес-служби МВС у березні 2003 року співробітники Тернопільського національного університету внесли в атестаційну справу дані про те, що одному з викладачів надано звання доцента однієї з кафедр. Для одержання цього вченого звання не було жодних підстав, і рішення про його присвоєння було абсолютно незаконним. У 2008 році вибухнув іще один скандал: проректора одного з державних вищих навчальних закладів столиці правоохоронці звинуватили в підробці диплома кандидата економічних наук і невідповідності займаній посаді. Проректор використав підроблений диплом Московської сільськогосподарської академії імені Тімірязєва з метою посісти керівну посаду, що передбачає відповідне вчене звання або науковий ступінь. Крім того, правоохоронці встановили, що проректор одержував заробітну плату наукового співробітника-викладача. А на рік раніше співробітниками СБУ і МВС у Києві була припинена протиправна діяльність групи зловмисників, які вимагали гроші в науковців. Було встановлено, що здирники вимагали 200 тис. гривень у першого проректора одного з академічних вузів України на підставі того, що в наукових працях кандидатів, які вже захистили дисертації, є плагіат. А чого варті викривальні скандали, замішані на політиці: починаючи з 2004 року в Україні раз по раз виринають високопосадовці, котрі мають фальшиві кандидатські та докторські ступені. Одного такого в 2009 році виявили навіть серед керівних працівників СБУ.

Між іншим, така ситуація з вищою освітою, в тому числі медичною, не в останню чергу посприяла особливій популярності «House M. D.» в Україні: глядачі воліли хоча б по телевізору побачити справжнього доктора медицини, котрий цілком відповідає своєму званню.

Спеціалізація Грегорі Хауса — інфекціоніст-паразитолог. Це лікар, який займається діагностикою інфекційних хвороб, спричинених різноманітними паразитами (глистами, амебами, трихомонадами, лямбліями і т. д.). Розуміючи, що причину інфекції слід насамперед шукати у пацієнта вдома, Хаус не ставить діагнозу, заздалегідь не доручивши своїм підлеглим оглянути житло хворого, прилеглу до нього територію, а також побувати на робочому місці пацієнта. А що пацієнти не квапляться пускати свого лікаря в особисте життя, Хаус, керуючись власним переконанням, що «всі брешуть», докопується правди, незаконно проникаючи в помешкання. Щоправда, сам він нечасто здійснює такий обшук, посилаючись на хвору ногу. Але члени його команди за його вказівкою регулярно порушують закон. Незаконне проникнення в приватне житло, як і будь-яке інше несанкціоноване втручання в особисте життя, — серйозний злочин в Америці, проте Кадді заплющує очі на дії своїх колег. Адже Хаус — геніальний лікар, який рятує життя багатьом пацієнтам, і якщо порятунок неможливий без незаконного вторгнення, докторові-самодурові це сходить з рук.